ЯСА́К, у, ч., іст. Податок, данина, яку платили в Московській Русі і царській Росії народи Поволжя й Сибіру. Усі ці народності [татари, мордва, чуваші, марійці, удмурти] платили ясак (данину) татарським феодалам і виконували різні інші повинності (Іст. СРСР, І, 1957, 115); Населення платило ясак коштовними сибірськими соболями, голубим песцем (Літ. газ., 6.XI 1952, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 652.