Я́ШМОВИЙ, а, е. Прикм. до я́шма. Яшмові родовища; // Зробл. з яшми. І, відсунувши на середину яшмового столика чару, він набрав повітря і випростав груди (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 568).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 661.