Я́ШНИК, а, ч., розм. Те саме, що я́чник. Підбурені косарі заговорили, що за умовою з панами мали працювати на їхніх харчах, а в обід людям дали гливкого яшника та води (Чорн., Визвол. земля, 1959, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 661.