ІНСОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Освітлення якої-небудь поверхні сонячним промінням. Недостатня провітрюваність та інсоляція господарських подвір’їв.. створювали антисанітарні умови життя, типові для дореволюційного села (Жилий буд. колгоспника, 1956, 7); // Освітлення сонячним промінням із лікувальною метою. Надмірна інсоляція протипоказана.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 32.