ІНТЕРМЕ́ДІЯ, ї, ж.
1. У середньовічному театрі — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, здебільшого вставлена між актами серйозної драми. До нас дійшло понад п’ятдесят інтермедій і близьких до них комічних діалогів. Вони являють собою іноді комедійні антракти, вплетені в текст великої релігійної драми, іноді — самостійні твори (Іст. укр. літ., І, 1954, 104); Випадком не згоріли в пожежах воєн і плюндрувань лише дві реалістичні кумедні сценки, зрозумілі простій людині, інтермедії Якуба Гаватовича (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 196).
2. муз. Проміжний епізод у фузі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 38.