ІНТИ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. інти́мний. Виключна була аудиторія, виключна панувала там інтимність і щирість у настрої (Вас., Незібр. тв., 1941, 203); Холодна гірська ніч на чужині мимоволі схиляла до інтимності (Гончар, І, 1954, 73); Друзі вийшли геть далеко на безлюддя. Тут ніхто не важив на інтимність їхньої розмови (Кач., II, 1958, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 40.