ІРРАДІ́АЦІЯ, ї, ж.
1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри.
2. фізл. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. Іррадіація нервового процесу становить одне з основних явищ нервової діяльності кори великих півкуль (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 68).
3. мед. Поширення відчуття болю за межі безпосередньо враженого місця або органа.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 47.