ІСТОРИ́ЗМ, у, ч.
1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого.. допоможе нашим історикам змалювати правдиву й широку картину розвитку української літератури (Про багатство л-ри, 1959, 69).
2. Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим. Художник вдало обрав для розкриття своєї ідеї — боротьба людини з природою — історичну подію. (Та, мабуть, у цьому — в історизмі — і сила видатніших творів) (Баш, Надія, 1960, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 50.