ІУДЕ́ЙСЬКИЙ (ЮДЕ́ЙСЬКИЙ), а, е. Прикм. до іуде́ї (юде́ї), Іудея (Юдея) та іуде́йство (юде́йство). То була княгиня, Іудейськая цариця (Л. Укр., IV, 1954, 174); Він [Шевченко] висміює біблію, зокрема книги ветхого завіту, які визнавала священними не тільки християнська, але й іудейська релігія (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 207); Християнські, іудейські й мусульманські богослови твердять, що світ створений богом у незмінному, абсолютно закінченому вигляді (Наука… 7, 1964, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 58.