ІУДЕ́Ї (ЮДЕ́Ї), їв, мн. (одн. іуде́й, юде́й, я, ч.; іуде́йка, юде́йка, и, ж.). Спочатку мешканці Іудеї, пізніше — євреї. [Молодий пророк самарійський:] Рятуй, Ізраїлю! Тут іудеї втопити хочуть дівчину невинну! (Л. Укр., II, 1951, 156); У християн та іудеїв.. джерелом «божої мудрості» вважається.. біблія (Наука.., 1, 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 58.