Слово "багатий вечір" - пояснення

Словник: Жайворонок. Знаки української етнокультури



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Жайворонок. Знаки української етнокультури


Бага́тий (Святи́й) ве́чір = Бага́т-ве́чір = Бага́та (Різдвя́на) кутя́ = Свята́ (Різдвя́на) вече́ря = Святве́­чір (Свят-ве́чір) — переддень (Над­вечір’я) Різдва Христового; господиня запалювала у печі й на припічку (звичайно добутим но­вим вогнем) дванадцять полін і го­тувала дванадцять пісних страв — Святу вечерю (узвар, варені горох та квасоля, смажена капуста, риба, вареники, картопля, гриби, каша гречана з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутя з товченої пшениці); ніякої роботи, крім готування ритуальної вечері, в цей день не роблять, усе наперед має бути приведене до ла­ду; ніщо не повинне було ночувати («світити») цієї ночі поза домом, у чужих руках, позичене; всі члени родини мали бути в зборі («Боже борони де ночувати в людях: увесь рік блукатиме»); бажано було за­миритися з усіма, навіть з ворога­ми, щоб рік був мирний; робилися певні магічні дії на ворога: затика­ли клоччям чи травою всі дірки в лавах з прислівкою: «Не дірки за­тикаю, а роти моїм ворогам»; увесь обряд Різдвяної куті проводить батько; на покуті господар ставив «дідуха», невеликий сніп жита чи пшениці — символ урожаю, а гос­подиня на столі — горщик з узва­ром і горщик з кутею; цей вечір, за повір’ям, має бути присвячений спільній вечері всього роду, на якій нібито присутні й душі всіх померлих родичів, тому їсти тре­ба мовчки, в урочистих роздумах; решту вечері діти розносять дідові та бабі, бідним родичам (див. вечеря 3); за повір’ям, на Святій вечері не можна ані розмовляти, ані вста­вати води напитися, бо будеш усі жнива хотіти пити; чхнути під час Святої вечері — на щастя; госпо­дар кладе під скатерку по «вуглах» столу часник, щоб злу силу відга­няти; цього вечора багато ворожать, а то й заклинають; за при­кметою, якщо ніч зоряна, то це на добрий приплід худоби й урожай ягід; збереглися давні вірування про переміни в цей вечір, зокрема води на вино, пор. у весільній піс­ні: «Що мені Бог дав за паняночку, За паняночку, за невісточку! По воду пішла — вина принесла, По вогонь пішла — золота принесла». Заступило свято; настав Багатий вечір (Панас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 23-24.