варе́ники (одн. варе́ник) — у традиційній українській кухні — невеликі варені вироби, зліплені з прісного тіста й начинені сиром, ягодами, маком, капустою, картоплею, пшоняною та гречаною кашею, борошном; начинка могла бути пісною або скоромною; у повсякденному меню селянина нечаста їжа, натомість страва була окрасою недільного або святкового столу; вживалася під час урочистих трапез на весіллі (додавали їх також у коровай), хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, на толоках і обжинках; як і млинці, святкова страва на Масницю; у народі виступають символом заможного щасливого життя. Були на Масницю вареники, та в піст на вербу повтікали (приказка); Почекайте, вареники, прийде на вас Масниця (приповідка); Сметаною вареників не зіпсуєш (приказка); фразеологізм : як варе́ник у ма́слі (у смета́ні) — про людину, яка живе у великих достатках; див. ще Варва́ри [Свято́ї] день 1. Плаває, як вареник у маслі (М. Номис).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 64.