виверта́ння о́дягу — в українській обрядовості — ритуальне перевертання одягу внутрішнього стороною назовні, навиворіт (звичайно з охоронною метою); у весільному обряді — мати молодого одягає вивернутий кожух, розкидаючи навколо себе збіжжя й дрібні монети, тим самим благословляючи молодих, а мати молодої, також вдягаючи вивернутий кожух, зустрічає весільний поїзд і підносить молодому чарку, налиту водою з вівсом; ці обрядодії можна пояснити хитрощами, що нібито символізують лукавство ворога, або також заходи, перестороги проти напасників (відгомін колишнього обряду захоплення, умикання молодої, можливо, тому кажуть: «Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним»); мимовільне одягання одягу навиворіт може нібито завдати й неприємностей людині.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 84.