Золоті́ воро́та — головна, урочиста брама давнього Києва, пам’ятка архітектури часів Київської Русі; для сучасників є символом Київської держави; згадуються в літопису під 1037 p.; будувалися водночас із Софійським собором і новими укріпленнями Верхнього міста; збереглися руїни; над проїжджою частиною було зведено надбрамну церкву Благовіщення з позолоченою банею (звідси, очевидно, й назва); було кілька спроб реконструювання; сьогодні Золоті ворота відновлено; у Києві були ще Лядські ворота (Лядська брама) й Львівська брама.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 253.