Слово "лиса гора" - пояснення

Словник: Жайворонок. Знаки української етнокультури



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Жайворонок. Знаки української етнокультури


Ли́са гора́ — гора з голою верши­ною, на якій, за повір’ям, ночами звичайно збиралися відьми й чор­ти («І на мудрім дідько на Лису го­ру їздить»); історична місцевість на правому березі Дніпра побли­зу Видубичів (тепер Печерський район м. Києва), де, за старовин­ними легендами, відбувалися ша­баші відьом і перевертнів (за по­вір’ями, «київська відьма завжди дуже вправна і найлихіша»); гористих місцевостей з такою на­звою понад Дніпром кілька (у м. Києві ще дві, також така гора є поблизу Канівського урочища, яку населяли запорозькі козаки); одну з таких гір, за переказами, відвідав свого часу Андрі́й Первозва́ний (див. Андрі́й 1) і деякий час жив на ній.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 334.