опе́ньки — різновид їстівних грибів, що ростуть перев. біля пеньків (звідси назва); символічно заступають м’ясо, тому приказували, п’ючи до м’яса: «Роди, Боже хліб, а до хліба опеньки, щоб до статка ходили»; насправді ж опеньки заступити м’ясо не можуть, тому іронізують: «Велике діло — опеньки!» або «Голодному й опеньки м’ясо»; з опеньками пов’язують прикмету, — «Як багато опеньків, то жито добре вдасться».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 419.