Ро́жаниця (мн. Рожа́ниці) — у дохристиянських віруваннях — богиня людської долі, фея, що з’являється при народженні дитини; першобогиня плодючості, небесна «господиня світу» (разом з донькою); Рожаниці уявлялися напівжінками-напівлосицями; за повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами — Великою Ведмедицею (за давніх часів — Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця); культ Рожаниці як Вели́кої Боги́ні (див.) розквітнув ще за часів матріархату; відгомін культу пізніше втілився в образах богині Лади та її дочки Лялі; часто згадуються у давніх списках дохристиянського слов’янського олімпу.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 505.