АРНАУ́ТКА, и, ж.
1. тільки одн. Сорт ярої пшениці з твердим і білим зерном. Пшениця-арнаутка сіяна рівними-рівними рядками (Вишня, І, 1956, 370).
2. Хліб з борошна цього сорту пшениці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 61.