БАГА́Ж, у, ч.
1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119); Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (Гончар, Новели, 1954, 93).
Відправля́ти (відпра́вити) багаже́м що-небудь — відсилати, відправляти які-небудь речі поїздом, літаком і т. ін. нарізно від пасажирів; Здава́ти (зда́ти) в бага́ж що-небудь — здавати речі в багажне відділення для відправки їх яким-небудь видом транспорту нарізно від пасажирів.
2. перен. Запас відомостей з певної галузі знань, які має хто-небудь. За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Шовк., Інженери, 1956, 135); Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Ле, Право.., 1957, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 78.