БАРАБА́ННИЙ, а, е. Прикм. до бараба́н. Вони [фашисти] ввійшли в село під барабанний дріб і музику губних гармошок (Довж., І, 1958, 288).
∆ Бараба́нна перети́нка, анат. — пружна тонка перетинка між зовнішнім і середнім вухом. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий пружною сполучнотканинною барабанною перетинкою, яка розмежовує зовнішнє і середнє вухо (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162); Снаряди летять.. над самою головою, аж глухнеш від них, аж лопаються барабанні перетинки (Гончар, Людина.., 1960, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 103.