БИК1, а́, ч.
1. Велика свійська рогата тварина; самець корови. Міняй бики на воли, аби дома не були (Чуб., І, 1872, 272); Племінний бик; * У порівн. [Люди:] Та ну не бришкай! Хоч ти і здоровий, як той бик, її проте і нас чимало (Мирний, V, 1955, 115); // Самець деяких порід диких рогатих тварин. Невдовзі на сході з’явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів.. плескуваті голови горбатих биків зебу (Мур., Бук. повість, 1959, 67).
Бій бикі́в — популярне циркове видовище в Іспанії та деяких інших країнах. [Анна:] На завтра покраси вибираю. Завтра хочу піти на бій биків (Л. Укр., 1952, 377).
◊ Бра́ти (взя́ти) бика́ за ро́ги — діяти рішуче, не гаючись, починаючи з найважливішого. [Вітровий:] Шполянці, та й не вони одні, повірили в свою силу і взяли бика за роги (Корн., II, 1955, 222); Замість того, щоб.. відразу взяти бика за роги, тобто розвивати гірничі виробки,.. колектив змушений був тривалий час доробляти те, чого не зробили шахтобудівники (Рад. Укр., 17.VIІ 1962, 2).
2. Назва робочої тварини; віл. У неділю.. Грицько запріг своїх пару биків., та.. поїхав до Чіпки (Мирний, І, 1949, 278); Оленів.. використовують там [на півночі], як у нас биків (Видатні вітч. географи.., 1954, 7).
3. мн. бики́, і́в. Назва підродини великих жуйних ссавців, до якої належать тур, бізон, зубр та ін.
БИК2, з див. бики́.
БИК3, а, ч., заст. Великий казан. Наливайка пекли в мідному бику (Стор., І, 1957, 89); Перед очима Хмельницького стали спалені в мідних биках, четвертовані на плахах, посаджені на палі, обезглавлені його попередники (Панч, Гомон. Україна, 1954, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 165.