БРАК1, у, ч. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь. Разом а тими відомостями почали приходити й інші — про голод в краю, про брак паші, про дорожнечу (Фр., IV, 1950, 45); Досі не писала.. через брак часу (Л. Укр., V, 1956, 175); Євген Вікторович тепер особливо відчував брак товаришів, знайомих (Ле, Міжгір’я, 1953, 445).
БРАК2, у, ч. Продукція або товар низької якості. Не маючи ніякого досвіду, Оксана спочатку робила багато браку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 226.