БРЕХ, у, ч., діал. Гавкіт, гавкання. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений моє з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем! (Л. Укр., IV, 1954, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 233.