БУЗ, у, ч., діал. Бузок. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); * У порівн. Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев., II, 1956, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 250.