БІГ1, у, ч.
1. Дія за знач. бі́гти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб., І, 1955, 189); Від швидкого бігу налатало серце (Собко, Шлях.., 1948, 27); День розпочинавсь.. піснею гудків, бігом на далекім перегоні вугільних маршрутних поїздів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 38); Історична гребля перетнула велику ріку, велетенським луком випнулася напроти течії, біг води направляє в турбіни (Ю. Янов., IV, 1959, 139); Аж поки кров свій не спинила біг, моя любов сіятиме зорею в очах твоїх (Сос., Так ніхто.., 1960, 79); Світова історія за останні дні надзвичайно прискорила свій біг до всесвітньої робітничої революції (Ленін, 28, 1951, 83).
◊ З бі́гом ча́су — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку (ході) подій.
2. спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні по доріжці стадіону або в природних умовах по пересіченій місцевості і становлять головну складову частину легкої атлетики. Всі вправи художньої гімнастики.. побудовані на поєднанні ходьби, бігу і стрибків (Худ. гімнаст., 1958, 4).
БІГ2 див. бог.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 174.