ВАЛО́К 1, лка́, ч., с. г. Зменш. до вал1 2. [Денис:] Гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору, і валок не крутий клади (Кроп., II, 1958, 430); Ти цілий день в густі валки гребла Напоєне вином і медом сіно (Рильський, І, 1956, 149); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в’яжуть їх у снопи (Минко, Повна чаша, 1950, 58).
ВАЛО́К2, лка́, ч. Частина граблів, борони, на якій укріплені зуби. Василь.. зо зла так і швирнув [швиргонув] граблі з конюшні, що валок дістав аж до кухонь, а граблище.. перебилося (Мирний, IV, 1955, 173).
ВАЛО́К3, лка́, ч. Те саме, що кача́лка. Тісто розкачують валком (Сл. Гр.).
ВАЛО́К4, лка́, ч., техн. Зменш. до вал3. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Фр., VI, 1951, 254); Наш завод є одним з основних поставщиків сталевих вуглецевих валків для прокатних станів (Наука.., 12, 1956, 13); Валка для паперу в машинці не було (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 285.