ВЕЧОРІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наближатися, проявляти свої ознаки (про вечір). Вечоріє. Наче сизий килим, тінь лягла на море (Фр., ХІ, 1952, 211); Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом (Гончар, Таврія.., 1957, 668).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 345.