ВИКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КАШЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Кашляючи, видаляти що-небудь з горла. * Образно. Парубки її щиро боялися, бо коли Горпина кимось потрусить або й кине під ноги, то вже тому треба мерщій тікати й місяць викашлювати сором (Ю. Янов., II, 1958, 351).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 405.