ВИКИСА́ТИ, а́є, недок., ВИ́КИСНУТИ, не, док., розм. Довго мокнути в воді або в іншій рідині. Бовть [мужик] у воду! викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду (Номис, 1864, № 6074).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 406.