Випровожати, жаю, єш, гл. = Ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 179.
Що oзначає слово - "випровожати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.