ВИТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ТНУТИСЯ і рідко ВИ́ТЯТИСЯ, тнеться, док. 1. перен. Вирізнятися, виразно виділятися. Там, схожі на грудки здаля, Безсило витинались з жита Руді, мов зорана земля, Коня розкинуті копита (Фомін, Вибр., 1958, 200); Жовтий прямокутник [вікна] витинається з ночі (Ю. Янов., І, 1958, 98).
2. тільки недок. Пас. до витина́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 510.