ВИ́ТХАТИСЯ, ається і ВИ́ТХНУТИСЯ, неться, док., розм. Вивітритися, втратити запах; видихатися. Хрін вже й витхався (Сл. Гр.); * Образно. На таких просторах, як від Києва до Сан-Ремо, всяке слово може "витхнутись" поки доїде (Л. Укр., V, 1956, 391).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 521.