ВИЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЦІДИТИСЯ, иться, док. 1. Поволі витікати з чого-небудь через вузький отвір. * Образно. На самоті перед завісою невідомого сміливість з кожним кроком по краплі почала виціджуватись на росяну землю (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 67).
2. тільки недок. Пас. до виці́джувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 536.