ВКО́ЧЕНИЙ 1 (УКО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкоти́ти1.
ВКО́ЧЕНИЙ2 див. уко́чений1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 699.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ВКО́ЧЕНИЙ 1 (УКО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкоти́ти1.
ВКО́ЧЕНИЙ2 див. уко́чений1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 699.