ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), вно́шу, вно́сиш, недок., ВНЕ́СТИ́ (УНЕ́СТИ́), внесу́, внесе́ш, док., перех., у що, до чого і без додатка. 1. Заносити в середину чого-небудь. Входить він [Петро] у хату та й уносить на плечах.. чогось в мішку (Н.-Лев., III, 1956, 280); 3 радісним верещанням заметушаться дітлахи, а дорослі вноситимуть у під’їзди шафи, дивани, роялі (Руд., Остання шабля, 1959, 24); Якось перед світом Раду вніс у хату побитого, скривавленого Гіцу (Коцюб., І, 1955, 376); Ординарець Ягор уніс самовар, який парував через дірочку в кришці й тоненько виспівував (Панч, Вибр., 1947, 391).
2. Уводити, вкладати, поміщати в що-небудь. Вносячи добрива, ми створюємо кращі умови для нормального росту і розвитку озимих культур (Колг. Укр., 9, 1956, 19); Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з грунтом. Проте його можна вносити і під зяблеву оранку (Наука.., 11, 1956, 25); // Включати в список, у план тощо; вписувати. Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (Жур., Звич. турботи, 1960, 111); — Телефону не внесли до плану, і бігаємо живим паром через хребет (Ле, Міжгір’я, 1953, 146); // Додавати до чого-небудь; збагачувати. Блискучі досягнення в літопис комуністичного будівництва вносить радянська наука… (Наука.., 2, 1960, 1); Вони [кіносценарії] внесуть багато нового в наше письменницьке світобачення і світовідтворення (Довж., III, 1960, 270).
Вно́сити (вне́сти) вклад у що, рідко — те саме, що Роби́ти (зроби́ти) вне́сок (див. вне́сок). Всі соціалістичні держави вносять свій вклад у будівництво і розвиток світової соціалістичної системи (Програма КПРС, 1961, 19);
Вно́сити (вне́сти́) попра́вку — виправляти що-небудь. Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку (Л. Укр., V, 1956, 204).
◊ Вно́сити (вне́сти́) у ву́ха кому — повідомляти когось про що-небудь; доносити. Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (Чорн., Пісні.., 1958, 25).
3. Робити внесок; сплачувати. Протягом десяти років Лариса щомісячно вносила четверту частину Турбаєвої пенсії — для Анатолія (Руд., Остання шабля, 1959, 572); — А тепер ідіть у бухгалтерію і внесіть гроші за вісім сеансів (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154); Незабаром з’ясувалося, що далеко не кожен із криничан спроможеться внести на човна свій пай (Гончар, Таврія.., 1957, 11).
4. перен. Бути причиною чого-небудь; викликати, збуджувати що-небудь. Зійшло не більше двадцяти хвилин, як кіннота з ходу врубалася в яничарський загін, вносячи в його лави спустошення (Добр., Очак. розмир, 1965, 351); Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Еллан, II, 1958, 33); Те рішення, як змова проти всього культурного, прозвучало в його [Саїдовій] фразі і внесло дисонанс у загальні настрої (Ле, Міжгір’я, 1953, 347).
Вно́сити я́сність у що — робити щось зрозумілим; роз’яснювати. Відповідь внесла ясність у це питання.
5. Ставити на обговорення, розгляд. Делегати конференції викривали недоліки в керівництві господарством області, вносили конкретні пропозиції (Рад. Укр., 11.І 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 709.