ВОДРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОДРУЗИ́ТИ, ужу́, узи́ш, док., перех., ц.-с., уроч., рідко. Ставити, закріплювати щось на чому— або в чому-небудь. Коли узятий був Берлін, Грузинського народу син Наш стяг аж на верху рейхстагу.. Як світоч правди водрузив (Рильський, II, 1956, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 722.