ВПЛИВА́ТИ1 (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИСТИ́ (УПЛИСТИ́), иву́, иве́ш, док. Вливатися, втікати куди-небудь (про річку тощо). З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (Фр., VI, 1951, 33); * Образно. Навіть лісовий шепіт не міг вдержатись там [на верхах] та впливав у долину шумом потоків (Коцюб., II, 1955, 346); // перен. Плавно, повільно входити в якесь приміщення. Баба Анастасія під шурхіт своїх чорних шовкових спідниць вже впливала до їдальні (Собко, Звич. життя, 1957, 57); Поважно направляючи пенсне, вплив до кабінету інженер з бюро для доповіді (Ле, Міжгір’я, 1953, 269).
ВПЛИВА́ТИ2 (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИ́НУТИ (УПЛИ́НУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (Коцюб., III, 1956, 348); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248); Раптовий від’їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг сподіватися (Дмит., Розлука, 1957, 240).
ВПЛИВА́ТИ3 див. уплива́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 751 - 752.