ВПЛИГА́ТИ (УПЛИГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИГНУ́ТИ (УПЛИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Швидко вскакувати в середину чого-небудь. Заєць вплигнув в темну печеру (Н.-Лев., III, 1956, 292); Продер [вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Вишня, II, 1956, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 752.