ВТІ́ЛЕНИЙ (УТІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вті́лити. Соціалістичний зміст, втілений в яскраву національну художню форму, масовість, всенародність, — такі прекрасні риси має народне радянське мистецтво (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 13); * У порівн. Богун стояв з гордо піднятою головою, немов утілена в граніт перемога (Кач., II, 1958, 513).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 774.