ВУЖІ́В, же́ва, же́ве. Прикм. до вуж. Діти з несподіванки присідають, з острахом дивляться, як на вужевій голові противно жовтіють дві цятки (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 782.