ВІДВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., перех. 1. Варінням доводити до готовності (картоплю, м’ясо і т. ін.). Баклажани нарізують кусочками, відварюють, відціджують (Укр. страви, 1957, 41); — Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати (Довж., І, 1958, 423).
2. техн. Нагріваючи місце зварення, відокремлювати що-небудь від чогось. Відварювати рейки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 561.