ВІДВОЙО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДВОЮВА́ТИСЯ, ююся, юєшся, док. 1. тільки док. Закінчити воювати. — А ти що це, у відпустку, чи зовсім уже відвоювався? (Головко, II, 1957, 436); — А ти, значить, одвоювався. Високих чинів заслужив? — Найвищих, — посміхнувся Кобзар. — Рядовий (Жур., Дорога.., 1948, 55).
2. тільки недок. Пас. до відвойо́вувати 1, 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 566.