ВІДВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Ходити, їздити до когось, бувати в когось або де-небудь. У свято мама ходила його [брата] одвідувати (Вовчок, І, 1955, 294); Прекрасні люди відвідують мене щодня, приносять мені все, що я люблю (Сміл., Сад, 1952, 302); Я прийшов вас відвідати, порадитися… (Фр., II, 1950, 211); Готуючись відвідати концерт, Марина пожвавішала (Дмит., Наречена, 1959, 174); * Образно. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла (Гл., Вибр., 1957, 252); // тільки недок. Систематично ходити кудись (у школу, музеї, театри тощо). Чотири школи нашого села відвідують більше тисячі учнів (Літ. газ., 12.11 1953, 1); Я зрозумів потребу відвідувати музеї (Моє життя в мист., 1955, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 564.