ВІ́ДЕНЦІ, ів, мн. (ві́денець, нця, ч.; ві́денка, и, ж.). Мешканці Відня. Вона типова віденка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ВІ́ДЕНЦІ, ів, мн. (ві́денець, нця, ч.; ві́денка, и, ж.). Мешканці Відня. Вона типова віденка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.