ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Видаляти якусь рідину за допомогою насоса. Значні труднощі створила потреба відкачати воду з котлованів, виритих земснарядами під споруди Каховської гідростанції і греблі (Наука.., 11, 1956, 6).
2. Повертати утопленика до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів. Витягли Веклу зовсім мертву.., стали на руках відкачувати (Кв.-Осн., II, 1956,180); Люди, що вже збіглися, довго одкачували дівчаток (Кучер, Дорога.., 1958, 222); — Ану, люди, допоможіть… Ми його зараз відкачаємо (Шиян, Баланда, 1957, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 589.