ВІДНІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДНЯ́ТИСЯ, ні́меться, док. 1. Відриватися від чогось (про погляд). Смутнії ж хороші очі молодої Кармелихи не однімалися, не відривалися від сусіди (Вовчок, І, 1955, 357).
2. тільки недок. Пас. до відніма́ти 1, 4. — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (Тич., III, 1957, 14); Дія, яка полягає в тому, що від одного числа віднімається стільки одиниць, скільки їх міститься в другому даному числі, називається відніманням (Арифм., 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 611.