ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. 1. Те саме, що відбива́ти 12. Відпечатати слід.
2. фот. Виготовляти (робити) фотографію, переносячи зображення негатива на спеціальний папір. Дерижанов одпечатав нашу фотографію (Л. Укр., V, 1956, 218).
3. Те саме, що розпеча́тувати. Відпечатати двері.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 617.