ВІДСТРА́ШУВАТИ і рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш і рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Заробок спав менший, а натомість ошуканство, майже в живі очі, змагалося і відстрашувало покупців (Фр., III, 1950, 55); Цілими ночами довкола сіл горіли вогнища, щоб відстрашувати від жител небажаних і грізних гостей [вовків] (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 405); Винищувати окремі види [шкідливих птахів] спеціалісти рекомендують тільки в крайньому разі.. Здебільшого вважають за доцільне відстрахувати птахів (Наука.., 8, 1966, 28); Робусинський думав відстрахати [пустунів], глянув з погордою і гукнув: "Зась, свинота!" (Свидн., Люборацькі, 1955, 203); Товариші сміялися з нього досхочу, але се не відстрашило його від їди (Мак., Вибр., 1954, 351); Думка така [одружитися на Зіні] є, а сказати боюся, щоб не відстрашити її від себе (Логв., Давні рани, 1961, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 643.