ВІЙ 1, во́я, ч. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Сл. Гр.).
ВІЙ2, ві́я, ч., заст. Міфічна істота з повіками до землі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 669.