ГРА, и , ж. (мн. і́гри, і́гор).
1. Дія за знач. гра́ти2 2, гра́тися 1; забава. Оксано, Оксано!..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Кв.-Осн., II, 1956, 443); // Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Л. Укр., III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Рад. психол. наука.., 1958, 184).
◊ Гра з вогне́м — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою стає груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Рад. Укр., 18.IX 1956, 1).
2. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Головко, І, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Ле, Право.., 1957, 14); // Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор.
∆ Олімпі́йські і́гри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Рад. Укр., 5. VIII 1956, 1).
3. тільки одн. Дія за знач. гра́ти2 7. Моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Коцюб., І, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Сос., Близька далина, 1960, 21).
4. тільки одн. Дія за знач. гра́ти2 1. Усівши [усівшись], впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Фр., II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Донч., Вибр., 1948, 106).
5. тільки одн. Дія за знач. гра́ти2 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (Рильський, III, 1956, 23).
6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Шовк.. Інженери, 1956, 214).
◊ Гра слова́ми — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п’єсах так звану гру словами (Курс сучасної укр. літ мови. І, 1951, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 150.